ЗЕМЕЛЬНІ СПОРИ В УКРАЇНІ
ЯК ПІДСТАВА ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ ЗА ЗАХИСТОМ СВОЇХ ПОРУШЕНИХ ПРАВ
Останнім часом можна спостерігати у публічному просторі багато гучних кримінальних справ, пов’язаних із земельними ділянками. Земельні питання завжди були і залишаються актуальними як для громадян, так і для бізнесу.
Як знайти компроміс у земельних відносинах? Як правильно відстояти та захистити свої порушені права? Ці питання завжди потребують допомоги фахівця. Тому, ми продовжуємо займатися земельними спорами.
Сьогодні маємо можливість поділитися позитивною судовою практикою на користь нашого клієнта, де предметом спору було повернення земельної ділянки, яка перебувала в оренді з 2015 року. Займалися справою близько півроку.
Земельні правовідносини регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».
Відповідно до ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Частиною 4 статті 373 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Згідно зі ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Право власності на землю — це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками (ч.1 ст. 78 ЗК України).
Частиною 2 статті 90 ЗК України, визначено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1, 9 ст.93 ЗК України, право оренди земельної ділянки — це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.
Стаття 31 Закону однією з підстав припинення договору оренди землі визначає закінчення строку, на який його було укладено.
СУТЬ СПОРУ: Особа звернулася до суду з позовом до колишнього орендаря, у якому просила зобов`язати його повернути земельну ділянку з відповідним кадастровим номером, площею 4,1133 гектарів.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є власником вищезазначеної земельної ділянки, яку отримав у спадок від ОСОБА_2 та 08.12.2020 зареєстрував право власності на вказане нерухоме майно. На підставі договору оренди землі від 02.01.2015, вказана земельна ділянка була передана у користування відповідача строком на 10 років.
Державна реєстрація договору оренди відбулась 07.09.2015, тому він діяв до 07.09.2025 включно. Після оформлення вказаної земельної ділянки позивач звертався до відповідача із заявами про повернення земельної ділянки, оскільки мав намір самостійно здійснювати її обробіток.
Однак, відповідач йому відмовив, оскільки не закінчився строк дії договору оренди землі. Він повідомляв, що не бажає продовжувати орендні відносини з відповідачем, про що надсилав відповідного листа. Після закінчення строку дії договору оренди відповідач земельну ділянку не повернув та продовжив користування нею, письмові заяви про повернення земельної ділянки проігнорував, чим порушив право позивача. Попри вжиті позивачем заходи, урегулювати спір у позасудовому порядку не видалось за можливе.
Як вирішилася дана справа можна переглянути за лінком: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136414306
Якщо у Вас є питання, яке стосується земельної ділянки, можна записатися на консультацію до фахівців Бюро.
Запис здійснюється через viber за телефоном: +380504480389.
