ОКСАНА МІРОШНИЧЕНКО – АДВОКАТ ЗА ПОКЛИКОМ ДУШІ

19 грудня в Україні відзначають День адвокатури. Адвокат, беззаперечно, — служитель і творець права. Саме представники цієї професії дарують людям віру в те, що справедливості можна добитися законним шляхом. Мабуть, Символічно, що це свято відзначають у День Святого Миколая, який теж є захисником.

Напередодні свята ми завітали до Окса­ни Мірошниченко — адвоката, кандидата юридичних наук, доцента. Чарівна привітна жінка викликає довіру вже з першого по­гляду. І буквально через кілька хвилин спіл­кування виникає впевненість у тому, що їй можна довіритися і довірити свою долю та свій захист.

— Адвокат у всі роки був престижною професію. Як Ви прийшли в професію?

— У сфері юриспруденції працюю з 2000 року. Зараз очолюю юридичну фірму. Моє бажання ніяк не пов’язане з престижем. Адвокатом стала за покликом душі. Ще з дитинства жадала справедливості. Тому сьогодні захищаю справедливість у судах. Ось нещодавно переконалася, що справед­ливий суд усе ж таки існує. Прикладом є справа щодо Косачівської школи, яку влітку цього року депутати Деснянської територі­альної громади з численними порушеннями процедури ухвалення рішення просто за­крили, позбавивши дітей можливості ходи­ти до рідної школи. Дуже рада, що хоча б у судовому порядку захистили інтереси дітей громади та їхніх батьків.

Паралельно займаюся викладацькою ді­яльністю. У сфері освіти вже 20 років. Пра­цюю зі студентами, учителями, підприємця­ми. Проводимо семінари для тих, хто бажає підвищити свою правову культуру.

— Із якими питаннями люди звертаються найчастіше?

— Із різними запитаннями. Але найбільше людей турбує питання отримання субсидій, виписки через суд членів сім’ї, які не про­живають разом з ними, а платити комунальні послуги за них потрібно. Багато виникає питань щодо спадкування майна. Аліментні зобов’язання. Чимало питань щодо кредитних спорів.

— Наскільки потрібен людям юридич­ний лікбез і з яких питань?

— Звичайно, потрібен. Хотілося б, аби люди знали свої права та обов’язки. Розу­мілися на основах законодавства. Бо всі ми знаємо, що незнання законів не звільняє від відповідальності. Тому мені здається, що на­шим громадянам доцільніше було б показу­вати по телебаченню не політичні програ­ми й ток-шоу, а просвітницькі передачі про кредити, субсидії, аліменти, захист себе в суді тощо.

— Аграрна партія порушує чимало жит­тєвих і важливих для людей тем, значна частина яких знаходиться в юридичній і за­конодавчій площині. Які з цих питань най­актуальніші і які закони потрібно ухвалю­вати, щоб вони працювали на людей?

— Ухвалення законів — важливе й по­трібне питання. Головне, щоб ухвалені закони потім можна було реалізувати в житті. На жаль, часто трапляється так, що закон про­голосовано, а реально він не діє.

На часі ухвалення нового Трудового ко­дексу. Бо чинний кодекс законів про працю ухвалений ще в 1971 році за радянської сис­теми. І від цього потерпають сьогодні і най­мані працівники, і роботодавці.

Закон «Про обіг земель сільськогоспо­дарського призначення». Слід вирішити питання з можливістю відчуження землі. Тому що на сьогодні воно використовується різними політичними силами з популіст­ськими цілями. Неврегульованість цього питання на руку великим землевласникам, а ніяк не для захисту простого селянина, що обробляє землю. Є багато й інших проблем.

— Ви цікавитеся політикою?

— Коли населення починає цікавити­ся політикою, це означає, що в економіці держави відбуваються негативні тенденції. І тоді люди, щоб утекти від своїх проблем, починають цікавитися політикою.

Сьогодні я переймаюся більше пробле­мами територіальних громад, питаннями в сфері освіти. Спостерігаю краєм ока за де­якими політиками. Дивуюся позиції депута­тів деяких об’єднаних територіальних гро­мад, які вважають, що знати законодавство їм не обов’язково, а важливі для громади рішення можна ухвалити «легким помахом руки».

— Яким має бути ідеальний депутат у Ва­шому розумінні?

— Вважаю, що ідеальних депутатів у природі бути не може. Так, як і ідеальних дружин, чоловіків, учителів, працівників чи керівників.

Депутат, на мою думку, у першу чер­гу повинен бути порядним і грамотним. Звичайно, я розумію, що політика й порядність — дуже часто речі не сумісні. Але мені б усе ж таки хотілося, щоб де­путати були порядними. І вважаю, що це реально.

Депутат повинен розуміти свою місію. Якщо ти вже став депутатом, то фактично ти отримуєш статус слуги громадян тієї територіальної громади, яка віддала свій голос за тебе. Інколи ми спостерігаємо зовсім інше.

Депутат повинен бути фахівцем певного напрямку. Бо якщо ти працюєш, наприклад, у бюджетній комісії і зовсім не орієнтуєшся у фінансах, то віддачі від такої роботи не буде взагалі. Депутату потрібно знати законодавство, у т.ч. про статус народного депутата, про місцеве самоврядування, регламент ро­боти ради. Без цих знань далеко не заїдеш.

— Що може примусити людей голосува­ти не за гроші та гречку, а розумом?

— Висока правова культура та особиста правосвідомість кожного.

— 19 грудня — День адвоката і День Свя­того Миколая. Обидва вони захисники. Чи вбачаєте Ви тут якусь символічність?

— Думаю, що День адвокатури символіч­но було визначено в День Святого Миколая. Тому що адвокат — це захисник. Важливо, щоб про це пам’ятав кожен адвокат, викону­ючи свої функції.

— І кілька слів про особисте. Чим Ви ці­кавитеся поза роботою?

— Люблю подорожувати і Україною, і за кордоном. Люблю читати художні кни­ги, особливо сучасних письменників, які пишуть про сьогодення. Дуже ціную твори нашої землячки, талановитої письменниці Валентини Мастєрової. Із задоволенням читаю історичні романи, політичні детек­тиви.

Хотілося б частіше ходити до театру. Замислююся над тим, що життя таке швид­коплинне і так хочеться встигнути бага­то чого…. Тому постійно вчуся, підвищую кваліфікацію, намагаюся рухатися в ногу із життям.

— Оскільки ми з Вами зустрічаємося у святкові дні, Ваші побажання нашим чита­чам.

— Бажаю, щоб Святий Миколай прийшов до кожної родини з Миром, Достатком, Щастям, Здоров’ям та Любов’ю. А в Новому році було більше позитиву, усмішок, радіс­них днів. Бажаю всім оптимізму і щоб поруч були близькі та рідні люди.

Надруковано в газеті «Аграрна партія» грудень, 2018 року