Адвокатське бюро Miroshnychenko & Partners в Чернігові

тел. (0462)933-305; (050)44-80-389

Обмеження та перевірки під час пандемії: що законно, а що ні? Пояснюють юристи

Обмеження та перевірки під час пандемії: що законно, а що ні? Пояснюють юристи

Аргументи антивакцинаторів: що на них відповідає закон

У червоній зоні сьогодні перебувають Київ та 15 областей. Головна новація нинішніх жорстких обмежень – проїзд у транспорті та відвідування крамниць для громадян можливе за умови пред’явлення сертифікату щеплення від Covid-19. Найбільших незручностей зазнають ті, хто не має щеплень, відповідно і паспорту вакцинації. Саме через це у Києві та Хмельницькому 3 листопада пройшли акції протесту противників вакцинації. Основні вимоги – скасувати «примусову вакцинацію», припинити перевірки сертифікатів про щеплення від Covid-19, не обмежувати торгівлю.
Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко вже назвав мітинг антивакцинаторів у Києві насмішкою над медиками.
Жорсткі карантинні обмеження вводяться в Україні не вперше. На початку пандемії, півтора року тому, було введено повний локдаун. Він теж спровокував протести підприємців, а також спроби місцевої влади бойкотувати рішення уряду. 

Юристи, з якими поспілкувався «Главком», кажуть: головна претензія до влади стосується одного важливого моменту: суттєві обмеження під час карантину ухвалюються не на рівні закону, а урядом і комісіями з техногенно-екологічної безпеки, які діють у регіонах. Ще один аспект, який викликає запитання у юристів, є сама процедура запровадження карантину. Згідно з Конституцією, обмеження окремих прав і свобод людини та громадянина можливе лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Ані перший, ані другий введено не було.

Яка ж відповідальність може «світити» невакцинованим за нинішніх правил, хто саме може перевіряти сертифікат щеплення і чи можна вилетіти з роботи в разі відмови від вакцинації проти коронавірусу?

Відповіді на ці питання «Главком» шукав з допомогою правників.

Чи законна вимога вакцинуватися проти коронавірусу? Що кажуть юристи

Основні нормативно-правові акти:
Закон про захист населення від інфекційних хвороб;
Закон про основи законодавства України про охорону здоров’я.

Питання щеплень регулюють кілька законів України. Є необов’язкові щеплення (від грипу), а є обов’язкові профілактичні щеплення. Про них ідеться, зокрема, у законі «Про захист населення від інфекційних хвороб». Стаття 12 визначає перелік хвороб, проти яких передбачені обов’язкові щеплення: дифтерія, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз. Вакцини проти цих хвороб включаються до календаря щеплень. Проте законодавець не обмежує цей перелік. У пункті 2 ст. 12 цього закону йдеться про те, що працівники окремих професій, діяльність яких може призвести до заражень, підлягають обов’язковим профілактичним щепленням також проти інших інфекційних хвороб. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких мають обов’язково щепитися, встановлює Кабмін. Рішення про обов’язкові щеплення ухвалює головний державний санітарний лікар України, а також головні державні санітарні лікарі у регіонах. Ще один документ, на який часто посилаються, обґрунтовуючи підстави для щеплення, є Закон про основи законодавства України про охорону здоров’я. Його ст. 10 вказує на обов’язок громадян України піклуватися про своє здоров’я та здоров’я дітей, не шкодити здоров’ю інших громадян. А «у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення».

«Обов’язкова вакцинація працівників окремих професій – законна» 

Рішення про обов’язкову вакцинацію працівників окремих професій законне. Відповідальність за визначення цих професій лежить, перш за все, на Міністерстві охорони здоров’я. Його спеціалісти мали б підготувати пропозиції до проєкту закону. Це було б найкращим рішенням. Оскільки немає закону, є критика, намагання це рішення зупинити. Вже є позов з вимогою оскаржити наказ МОЗ від 4 жовтня 2021 року «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням» (позивачем до Окружного адміністративного суду Києва є Дмитро Ламза). 

«Для працівників певних професій обмеження прав є виправданим»

В Україні немає закону про обов’язкову вакцинацію для усіх громадян. Рішенням Кабміну може бути визначена обов’язкова вакцинація для певних категорій громадян: учителів чи медиків. Що і було зроблено. Для працівників певних професій обмеження прав є виправданим. Перелік визначених у законі «Про захист населення від інфекційних хвороб» не є виключним і може оновлюватися. 

«Раніше МОЗ говорив про добровільність щеплень, а тепер…» 

Є перелік хвороб, вакцинація від яких включена до календаря профілактичних щеплень. Натомість вакцини від Covid-19 є експериментальними препаратами, допущеними до застосування проти Covid-19 у надзвичайних ситуаціях. Цікава деталь: 27 жовтня Міністерство охорони здоров’я наказом №2362 внесло зміни у дорожню карту щодо впровадження кандидатів у вакцини від «ковіду» і виключило абзац, який вказував на добровільність застосування цих експериментальних препаратів на території України. Хоча раніше МОЗ говорив про добровільність щеплень.

Хто має право перевіряти сертифікати вакцинації?

Основні нормативно-правові акти:
Закон України «Про Національну поліцію»;
Закон України «Про міський електричний транспорт»;
Кодекс України про адміністративні правопорушення.

З початком пандемії та карантинних обмежень законодавець вніс зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Були запроваджені штрафи за «порушення правил карантину», а також ігнорування засобів індивідуального захисту у громадських місцях, включно з громадським транспортом. Функція контролю за дотриманням правил карантину лягла на правоохоронні органи.

Але чи належить до цього контролю обов’язок перевірки «ковід»-сертифікату і де саме у вас можуть перевірити цей документ? Ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» визначає виключний перелік умов, за яких поліцейський може вдатися до перевірки документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи. Наприклад, якщо особа перебуває у місці зі спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю. Про право перевірки інших документів, зокрема сертифікатів про щеплення, у цьому законі не йдеться. Натомість опосередковано про таке право перевірки говорить Закон «Про міський електричний транспорт». У ньому зазначено, що уповноважені особи Кабміну, які забезпечують реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (а це, зокрема, представники поліції) мають також інші права, встановлені законодавством. Під іншими правами представники МВС можуть розуміти вжиття заходів, «спрямованих на усунення загроз життю та здоров’ю фізичних осіб і публічній безпеці..», як говорить п.4 ст. 23 Закону «Про Нацполіцію».

Водії, контролери чи кондуктори можуть перевіряти у пасажирів лише наявність проїзних документів і виписувати штраф у разі їх відсутності.

«Законність перевірок громадяни, безумовно, оскаржуватимуть»

Працівники поліції керуються ст. 44-3 Кодексу про адміністративні правопорушення. Законність таких перевірок громадяни, безумовно, оскаржуватимуть. У цьому питанні остаточні рішення будуть прийматися судами. Скоріше за все, протоколи про такі порушення суди скасовуватимуть, бо усі розуміють, що мета не стягнути величезний штраф, а залякати людей, аби вони пішли вакцинуватися. Наразі саме така практика сформувалася у цій категорії справ. Відповідальність за дотримання карантинних правил лежить на перевізникові. Тобто саме перевізники мають допускати до перевезення вакцинованих, або тих, які мають актуальні результати тесту Covid-19. А як саме вони виконуватимуть, то вже їхня справа.

«Додаткові повноваження поліції не передбачені законом» 

Працівники поліції, вимагаючи сертифікат про вакцинацію, вчиняють злочин, адже це перевищення повноважень. А додаткові повноваження, які не передбачені у законі про Нацполіцію, можуть бути визначені тільки законом. Карантин у нас можна вводити лише тимчасово. Причому пролонгувати, як роблять у нас, також не можна. Для його продовження має бути подання від головного державного санітарного лікаря на введення карантину і далі за процедурою. Натомість у нас постанова Кабміну щодо карантину каже про те, що працівники поліції мають здійснювати такі перевірки тимчасово, на час дії карантину. Але це абсурд. 

Сертифікат Covid-19 – медична таємниця? 

Основні нормативно-правові акти:
Закон про «Основи законодавства України про охорону здоров’я»;
Сімейний кодекс України;
Кримінальний кодекс України;
Закон «Про інформацію»;
Цивільний кодекс України.

Закони України визнають: пацієнт має право на медичну таємницю. Також права громадян на медичну таємницю визначені у Цивільному кодексі України. Зокрема, у ч.ч. 2 і 4 ст. 285 і ст. 286 ідеться, що «фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні…». Однак у жодному законодавчому акті в Україні немає інформації про те, що сертифікат про щеплення підпадає під перелік документів, визначених як медична таємниця. На думку юристів, документ «Висновок про стан здоров’я заявника» найкраще наочно показує перелік питань, які підпадають під визначення «медична таємниця» й інформації про наявність щеплень він не містить.

Чи мають право звільняти з роботи через відсутність щеплення проти коронавірусу? 

Основні нормативно-правові акти:
Кодекс законів про працю;
Цивільний кодекс України;
Постанова Кабміну від 9 грудня 2020 р. № 1236;
Постанова Кабміну від 20 жовтня 2021 р. № 1096 Про внесення змін до постанови № 1236;
Наказ МОЗ № 2153.

Міністерство охорони здоров’я України своїм наказом від 4 жовтня 2021 року №2153 затвердило перелік організацій, представники яких підлягають обов’язковій вакцинації проти Covid-19:

— центральних органів виконавчої влади та їхніх територіальних органів;
— місцевих державних адміністрацій та їхніх структурних підрозділів;
— закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.
При цьому у ст. 286 Цивільного кодексу зазначено: «Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи». Як корелюються ці нормативи?

«Працедавець може лише відсторонити людину від виконання обов’язків»

У жодному разі звільнення заборонене, працедавець може лише відсторонити людину від виконання обов’язків. Працівник навіть у разі відсторонення залишається у трудових правовідносинах. Водночас, стаття 94 Кодексу законів про працю каже про те, що оплата праці здійснюється за виконану роботу. Якщо працівник не виконує роботу, він не отримує зарплату протягом періоду, на який відсторонений. Постанова Кабміну №1236 вказує на те, що це робити працедавець зможе з 8 листопада. У цій же постанові сказано, що «контроль за проведенням обов’язкових профілактичних щеплень проти Covid-19 працівниками та державними службовцями, обов’язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій», покладено на керівників державних органів і керівників підприємств. Тобто ідеться про керівників підприємств не тільки державної чи комунальної форм власності. У ст. 46 Кодексу законів про праці ідеться, що «відсторонення від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається… в інших випадках, передбачених законодавством». Під ці «інші випадки» потрапляє якраз обов’язок щеплення від Covid-19. 

Чи є обов’язковим носіння масок?

Основні нормативно-правові акти:
Кодекс законів про адміністративні правопорушення

У ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення ідеться про те, що «перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, – тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Михайло Глуховський, «Главком»

Оригінал публікації тут: https://glavcom.ua/country/incidents/obmezhennya-ta-perevirki-pid-chas-pandemiji-shcho-zakonno-a-shcho-ni-poyasnyuyut-yuristi-796159.html