Адвокатське бюро Miroshnychenko & Partners в Чернігові

тел. (0462)933-305; (050)44-80-389

Обмеження прав працівників в умовах воєнного стану:
укладення та розірвання трудових договорів

«Істина залежить від обставин, місця і часу.»

Мірошниченко Оксана Андріївна,

керуюча партнерка АБ «Мірошниченко та партнери»,

адвокатеса, кандидатка юридичних наук, доцентка

Наразі актуальним в Україні є питання організації трудових правовідносин в умовах воєнного стану, який продовжено до 23 серпня цього року. Це питання турбує як роботодавців, так і найманих працівників, які залишилися в Україні та які виїхали за кордон у зв’язку з військовою агресією проти України.

15 березня 2022 року було прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» за № 2136-IX , який визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Відповідно до цього закону на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 4344 Конституції України.

1. Які конституційні права обмежуються?

Право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

У статті 43  Конституції вказано, що держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах забороняється.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Всі  права, які вказані у цій статті для найманих працівників, на час дії воєнного стану обмежуються.

Крім того, обмежуються права працівників на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.

Слід відмітити, що у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом. Це означає, що решта норм Кодексу законів про працю та спеціального законодавства, яким регулюються трудові правовідносини продовжують діяти. Тому і працівникам, і роботодавцям, під час дії воєнного стану слід керуватися нормами ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», чинним Кодексом законів про працю, ЗУ «Про відпустки»,  «Про оплату праці», «Про охорону праці» та інші.

2.Чи існують особливості укладення трудового договору в умовах воєнного стану?

Так. У період дії воєнного стану сторони самостійно, за згодою, визначають форму трудового договору.

Важливим , наразі є те, що при укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

Тому, кількість саме строкових трудових догопорів цьогоріч значно зросте.

3.Як вплинув вище зазначний закон на переведення та зміну істотних умов праці найманих працівників в умовах воєнного часу?

У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

У період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

У даній нормі йде мова про відміну  застосування норми щодо завчасного повідомлення працівника про це за  2 місяці.     

4.Чи може бути розірвано трудовий договір з ініціативи працівника в умовах воєнного стану?

Так. У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника, він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).

5.Чи має право роботодавець за своєї ініціативи розірвати трудовий договір з працівником?

Так. У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

6.Що змінюється під час дії воєнного стану для деяких категорій працівників?

У період дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року) за їхньою згодою на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.

Працівники, які мають дітей (крім випадків, визначених статтею 8 цього Закону), у період дії воєнного стану можуть залучатися за їхньою згодою до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження.

7.Що таке призупинення дії трудового договору в умовах воєнного стану?

Відповідно до норм вище вказаного  закону  у трудовому законодавстві з’явилося  нове поняття: «Призупинення дії трудового договору».  Норма закону вказує, що це є тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.як наслідок, особа залишається у статусі працівника у даного роботодавця.

Слід відмітити, що про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

Ключовим у цій нормі, на наш погляд, є те, що відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

При цьому, практика показує, що ні роботодавці, ні  працівники, наразі, не зацікавленні саме в призупиненні дії трудового договору.

Звернення наших клієнтів свідчать про бажання роботодавців, у випадку неможливості здійснення господарської діяльності, наприклад через втрату майна,  розірвати трудові договори, а працівники – не бажають призупиняти трудовий договір, оскільки не мають розуміння того, коли ця ситуація припиниться та скільки триватимуть після війни судові процеси з державою агресором.

Тому, як правильно діяти в тій чи іншій ситуації вирішувати слід, враховуючи конкретні обставини кожного.

Якщо у вас виникла ситуація, коли необхідна допомога професійного юриста, наша команда завжди допоможе розробити правильний алгоритм дій, як для роботодавця, так і для найманого працівника!

Телефонуйте: 0970841737.

ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!