Автор: Оксана Мірошниченко,
керуючий партнер, адвокат,
кандидат юридичних наук, доцент
 

Хто кому голова?! І чи можна досягти консенсусу при вирішенні виробничих питань керівнику навчального закладу із засновником?

«Наше життя набуває сенсу в служінні людям»
Одрі Хепберн
«Коли слова втрачають свій сенс – люди втрачають свободу.»
Конфуцій.

          Що таке консенсус і як його досягти ?! Питання, яке часто виникає між керівником закладу повної загальної середньої освіти та його засновником при вирішенні нагальних питань з організації освітнього процесу, в тому числі і у сезон літніх відпусток.

Загальновідомим є те, що консенсус – це спосіб вирішення конфлікту, який виник між конфліктуючими сторонами.

Більшість консультацій останнього періоду, які надходили від наших клієнтів стосувалися саме питань розподілу повноважень між керівниками шкіл та засновниками, в особі керівників управлінь чи відділів освіти територіальних громад.

Чинним законодавством визначені як повноваження засновника, так і повноваження керівника навчального закладу.  Статут навчального закладу та контракт, укладений з його директором  врегульовують особливості трудових правовідносин директора навчального закладу та засновника, який у таких правовідносинах виступає роботодавцем.

На перший погляд, все просто і доступно. Керуйся чинним законодавством, локальними актами  та совістю і добросовісно виконуй свої обов’язки. Та в житті, чомусь виходить все не так просто. Децентралізація, реформи в освіті, наявність власних коштів у громадах, відсутність фінансової автономії у навчальних закладах, наявність, у більшості випадків, можливої корупційної складової, збільшення кількості гуманітарної допомоги від донорів, все це часто призводить не лише до виникнення конфлікту інтересів, але і до серйозних конфліктів у громаді між керівниками навчальних закладів та очільниками громади, в тому числі, представниками засновників навчальних закладів.

То чи варто досягати консенсусу при вирішенні конфлікту? Чи слід керуватися лише чинним законодавством?

Розберемося разом, детально з цими питаннями.

1.Яким законодавством регулюються повноваження конфліктуючих сторін у сфері повної загальної середньої освіти?

1. 1. Закон України «Про освіту» № 2145-VIII від 05.09. 2017, який є базовим законом.
2. 2. Закон України «Про повну загальну середню освіту» №463-IX від 01.2020, який виступає спеціальним законом.

Локальні акти:

2. 1. Положення про управління/ відділи освіти відповідної територіальної громади.
3. 2. Посадова інструкція керівника управління/ відділу освіти відповідної територіальної громади.
4. 3. Статут навчального закладу.
5. 4. Контракт керівника навчального закладу.
6. 5. Посадова інструкція керівника навчального закладу.
7. 6. Інші Положення, затверджені в навчальному закладі.

2. 2. З приводу чого виникають конфліктні ситуації між уповноваженою особою засновника навчального закладу та директором закладу освіти?

Зазвичай конфліктні ситуації виникають з питань:

• 1) розірвання та укладання контракту на новий строк з керівником навчального закладу, в тому числі проведення конкурсу в умовах воєнного стану.
• 2) З приводу підписання директорами навчальних закладів документів про прийняття та здачу виконаних робіт, на які виділялися бюджетні кошти громади.
• 3) Щодо прийому та звільнення працівників навчального закладу.
• 4) З приводу виплати середнього заробітку мобілізованим педагогічним працівникам.
• 5) З приводу виплати надбавок директорам та педагогічним працівникам, передбачених чинним законодавством.
• 6) З питань, пов’язаних з корупційними скандалами та проведенням обшуків, у зв’язку з цим.
• 7) Щодо перепрофілювання та реорганізації навчальних закладів, в тому числі масового закриття шкіл у період дії воєнного стану.
• 8) З питань організації та вибору форми навчання школярів.
• 9) Запровадження простою для працівників навчальних закладів та інше.

Як бачимо, даний  перелік  містить серйозні проблемні питання, які слід вирішувати обом сторонам: швидко, вчасно, якісно та відповідно до вимог чинного законодавства України.

На жаль, дефіцит кадрів на місцях, призводить до того, що через низьку правову культуру, неналежний рівень освіти та відсутність почуття толерантності до потреб людей, сторони доводять ситуацію до глухого кута, підсиленого відкритими кримінальними справами  та негативними емоціями один до одного. Про це свідчать рішення з реєстрів судових рішень, дописи в соціальних мережах та звернення наших клієнтів до адвоката за правовою допомогою.

Що можна порадити в таких випадках?

1. 1. Завжди зберігати спокій.
2. 2. Перш ніж давати, будь-яку відповідь супротивній стороні, порахувати про себе мінімум до десяти.
3. 3. Згадати свого адвоката та його/її настанову не підписувати жодного документу, не порадившись зі своїм адвокатом.
4. 4. Чітко знати свої повноваження: права та обов’язки.
5. 5. Пам’ятати про власну відповідальність.
6. 6. Завжди бути коректним та ввічливим, не зважаючи на крики свого опонента.
7. 7. Збирати та зберігати всі документи, які стосуються виконання Ваших професійних обов’язків.
8. 8. Мати силу волі та сміливість запитати в опонента про наявність у неї/нього відповідних повноважень на такі дії.
9. 9. Сміливо рухатися вперед, чітко дотримуючись вимог чинного законодавства!
10. 10. Пам’ятати: досягти консенсусу при вирішенні конфлікту завжди краще для сторін, ніж вступати у затяжний судовий спір!

Резюме: якщо у Вас виникли проблеми, ми завжди раді підтримати Вас у правовому полі!

 
Контактний телефон: 0504480389; вайбер, телеграм, вацап.

 
З повагою до кожного,
 керуючий партнер Бюро,  адвокат Оксана Мірошниченко

P.S. Бережіть себе! Все буде Україна!
Перемога за нами! Дякую Збройним Силам України!
Дякую Богу за життя!