«ДОБІР НА ПОСАДУ ОСВІТНЬОГО ОМБУДСМЕНА: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ»
Автор: Оксана Мірошниченко,
кандидат юридичних наук, доцент, адвокат
14 липня 2024 року було оголошено конкурс на посаду освітнього омбудсмена України, про який я дізналася 25 липня цього року, зі стрічки новин у мережі інтернету.
Ця новина мене зацікавила і я задумалася над питанням участі у конкурсі.
Перш, ніж готувати пакет документів, я проаналізувала нормативно-правову базу, що регулює питання діяльності такої важливої інституції у сфері освіти. Потім – офіційний сайт інституту освітнього омбудсмена.
Займаючись просвітницькою та правозахисною діяльністю у сфері освіти, я не раз зустрічалася з інформацією про повноваження та діяльність освітнього омбудсмена, бачила результати роботи служби, особливо після початку повномасштабного вторгнення країни-агресорки на територію України.
І я задала собі єдине питання: «Чи готова я працювати на цій посаді та нести відповідальність за свої дії?»
Впроваджуючи в життя свою місію: захист порушених прав людини у сфері освіти, маючи необхідний досвід та відповідні навички, успішні кейси захисту освітян, я завжди бажала працювати задля розвитку освіти України. У той момент, я зрозуміла, що на даній посаді, я зможу продовжувати свою захисну діяльність та просвітницьку роботу не лише на рівні регіону, але і в межах країни.
Займаючись науково-педагогічною діяльністю, яку я розпочала ще у 1998 році в Інституті економіки і управління, та продовжувала у Чернігівському інституті інформації, бізнесу і права, Чернігівському державному технологічному університеті, я розвивалася та росла разом зі студентами та колегами, які надавали мені сил та життєвої наснаги для заняття і науковою діяльністю. Для того, щоб мати фінансову можливість займатися наукою, я вирішила паралельно здійснювати юридичну практику, яка згодом переросла в адвокатську діяльність.
Дякуючи, вже покійному Тандурі Володимиру Миколайовичу, який повірив в мене і надав можливість працювати в сфері освіті, де специфіка роботи суттєво відрізнялася від моєї попередньої діяльності, я опинилася в Чернігівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені К.Д Ушинського на кафедрі суспільних дисциплін та методики їх викладання. Перше питання, яке мені було задано керівником на співбесіді було: чи розумію я те, що тут я працюватиму не зі студентами, а з досвідченими педагогами? Тоді, звичайно, я не до кінця розуміла всю специфіку діяльності на посаді, на яку претендувала. Хоча, я була готова до змін і нових реалій.
У подальшому, працюючи на посаді доцента Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського, де мій шлях розпочався у 2013 році, я зрозуміла наскільки складна та відповідальна робота викладача в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників, особливо під час освітніх реформ, пандемії коронавірусу та воєнного стану.
Аналіз чинного законодавство про освіту спонукав мене до вивчення проблем та недоліків чинного законодавства. Спілкування з педагогічним працівниками дозволяло мені дізнаватися про проблеми освітян, які виникають на місцях та потребують вирішення. Завдяки зверненням учасників освітнього процесу до мене як до адвоката, довелося брати участь у судових процесах по вирішенню спорів в освіті з різних питань, захищаючи та представляючи інтереси осіб, права яких було порушено.
І тому, саме 26 липня 2024 року, мною було прийнято це доленосне рішення щодо участі у конкурсі. Цього дня було сформовано пакет документів, який я успішно відправила поштою вже майже в кінці робочого дня. Я нічого насправді не втрачала, крім 4 робочих годин на підготовку документів.
Прийняття документів завершувалося 28 липня, це була неділя. І тому, відверто кажучи, я була здивована, коли вже у понеділок 29 липня, у другій половині дня, я побачила новину Міністерства освіти і науки України про те, що комісія відібрала 17 претендентів на посаду. Звичайно, я знала, що мої документи ще комісія не отримала. І будучи адвокатом, я розуміла, що це порушення не тільки моїх прав, але і норм чинного законодавства. Я вже навіть хотіла підготувати відповідну статтю з консультацією щодо цього питання.
Та на моє здивування, близько 14 години, 30 липня, я отримала телефонний дзвінок від уповноваженої особи з МОН України про те, що я також допущена до конкурсу і мені слід негайно підготувати ессе щодо ключових напрямків розвитку інституту освітнього омбудсмена на найближчі п’ять років. І на це у мене було часу — до завершення цього дня. Ось тут почалося саме цікаве.
Не працюючи в даній службі, я повинна була зрозуміти не тільки політику діяльності, але і вивчити фактичні показники діяльності за 5 років, та зрозуміти проблемні питання сьогодення для того, щоб побачити майбутнє діяльності служби освітнього омбудсмена та конкретні шляхи її розвитку. Виконати ці завдання було дуже цікаво і корисно.
Так з’явилося моє, нове бачення сутності діяльності освітнього омбудсмена та напрямки розвитку служби.
Сьогодні, я маю можливість поділитися своїми напрацюваннями, які були представленні Комісії МОН з добору претендентів на посаду освітнього омбудсмена.
Для розвитку освіти в Україні, особливо в умовах воєнного стану та післявоєнної відбудови країни, ключову роль повинна відігравати інституція освітнього омбудсмена, на яку покладається виконання завдань із захисту прав у сфері освіти.
Основними напрямками розвитку даної інституції в найближчі п’ять років є такі.
І) Виконання завдань освітнім омбудсменом та Службою освітнього омбудсмена, передбачених у Положенні про освітнього омбудсмена, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2018 р. № 491.
ІІ)Удосконалення нормативно-правової бази щодо діяльності Інституції Освітнього омбудсмена, шляхом розробки проекту Положення про освітнього омбудсмена у новій редакції та винесення його на розгляд по процедурі, з метою подальшого прийняття.
ІІІ) Розробка Стратегії збереження наявних закладів освіти України та майна цих закладів на найближчі п’ять років (з врахуванням захисту прав, інтересів усіх учасників освітнього процесу та відновлення і відбудову закладів освіти в післявоєнний час).
ІV) Розширення дієвих алгоритмів захисту прав всіх учасників освітнього процесу, в тому числі учнів з особливими освітніми потребами, шляхом розробки відповідних алгоритмів та донесення їх суті до населення, шляхом просвітницької діяльності освітнього омбудсмена та Служби освітнього омбудсмена.
V) Збереження кадрового потенціалу в освіті, шляхом вчасного та якісного розгляду звернень педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, громадських діячів, батьківської спільноти та студентства; здійснення контрольних заходів у закладах освіти, де є факти порушення прав учасників освітнього процесу.
VІ) Аналіз чинного законодавства про освіту, в тому числі спеціальних законів у сфері освіти, звернень, скарг; визначення прогалин, недоліків чинного законодавства, та на основі такого аналізу: розробка та подання відповідних пропозицій, за встановленою процедурою, щодо удосконалення чинного законодавства.
VIІ) Удосконалення механізмів створення безпечного освітнього середовища, в тому числі під час дії воєнного стану та після його завершення, вільного від булінгу та мобінгу.
VIIІ) Впровадження практики роботи Освітнього омбудсмена та Служби освітнього омбудсмена безпосередньо у територіальних громадах, де вивчатиметься, як негативний досвід роботи у закладах освіти на основі отриманих скарг та звернень, так і – позитивний, з вивченням налагоджених комунікацій представників закладів освіти із засновниками таких закладів освіти.
Реалізація даних напрямків розвитку інституції освітнього омбудсмена дозволить:
1)Удосконалити та покращити роботу Інституції освітнього омбудсмена та стати ближче до людей, зменшити бюрократичні процеси в освіті, мінімізувати порушення прав людини, громадянина та дитини.
2)Зберегти кадровий потенціал закладів освіти, учнів та студентів.
3)Продовжити процеси створення та підтримки безпечного освітнього середовища, вільного від насильства, булінгу та мобінгу.
4)Підвищити якість освіти та надолужити освітні втрати, що були набуті за останні п’ять років, в тому числі із врахуванням інтересів та прав дітей ВПО та тих дітей, які знаходяться за кордоном, і продовжують навчання в Україні.
5)Налагодити комунікації між засновниками та представниками закладів освіти у територіальних громадах, що призведе до більш раціонального використання бюджетних коштів та розвитку освіти на місцях.
6)Підвищити правову культуру всіх учасників освітнього процесу, зокрема і з питання формування української ідентичності в сьогоднішніх реаліях.
7)Розвивати нову українську школу.
2 серпня 2024 року відбулася співбесіда з претендентами на посаду освітнього омбудсмена. Того дня, у мережі FACEBOOK я написала:
«Сьогодні мала за честь, вперше в житті, побути в #МОНУ
Девіз мого дня: «Перемагати — означає не боятися програти!»
Дякую комісії з добору учасників на посаду освітнього омбудсмена за надану можливість участі у співбесіді.
Сильні кандидати!
Цікаві знайомства!
Для мене — це безцінний досвід!
Скористалася своїм шансом!!!!
Рухаюся далі!
Результати, кажуть: будуть скоро! 
Чекаємо! »
Як відбувалася співбесіда з усіма кандидатами, бажаючим, можна переглянути на сайті Міністерства освіти і науки України за покликанням: https://www.youtube.com/live/HmEZawMHk0A?si=ZWyZxpZX_LSUS6Ju
Сьогодні, мої друзі, у мене запитують: «1)Що відомо про результати?
2)І чому їх так довго немає?»
На дане, я не можу дати відповідь. Адже, після співбесіди, конкурсантам говорили, що результати будуть у понеділок. От тільки, не уточнили: у який?
Тому сьогодні, не знаючи результатів — дякую всім, хто підтримував чи ще підтримує мою кандидатуру на цю посаду.
Дякую всім, хто мені телефонував і вже на етапі проходження конкурсу висловлював своє бачення щодо стану та розвитку освіти в Україні!
Дякую всім, хто вірив і не вірив в мене!
Дякую нашим захисникам і захисницям, за можливість жити і працювати в Україні, найкращій країні світу!
P.S. Відповідно до ст. 73 Закону України «Про освіту» та Положення «Про освітнього омбудсмена», освітній омбудсмен є посадовою особою, на яку Кабінетом Міністрів України покладається виконання завдань із захисту прав у сфері освіти.
Освітній омбудсмен призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра освіти і науки строком на п’ять років без права повторного призначення.
Як бачимо, законодавством не передбачено процедури проходження конкурсу на дану посаду!!!
До нових зустрічей!
Із повагою і вдячністю до кожного і кожної, ваша Оксана Мірошниченко.
